Балада про Принцесу (Руслана)
Дальня путь лежить
Через хмари і небес блакить
Там в чужім краю
Не знайде вона любов свою
Бо вбиває золото красу
Неначе дитина
Принцеса луків
Володарка лісу
Тварин і птахів
В некошених травах
Серед лілей
Дитиною світла
Тільки не знайшла
Все, до чого прагнула душа
Золото й парча
Залишили обпік на плечах
І отруту смерті на устах
Неначе дитина
Принцеса луків
Володарка лісу
Тварин і птахів
В некошених травах
Серед лілей
Дитиною світла
Вона була неначе дитина
Принцеса луків
Вона одна володарка лісу
Тварин і птахів
Зростаючи в некошених травах
Серед лілей
Вона була променем світла
Але ніхто не в силах
згасити сонце
В безодні зла
Ніхто не в силах
спинити розталь
Вір, я жива...
Вона була неначе дитина
Принцеса луків
Вона одна володарка лісу
Тварин і птахів
Зростаючи в некошених травах
Серед лілей
Вона була променем світла...
